Державний борг в обмін на «зелені» підприємства

Зменшення боргів України за рахунок “зелених” підприємств? Виявляється, це можливо!

Концепція “борг на клімат” (debt-for-climate swaps, DfC) зʼявилася ще у 1980-х роках. Її суть полягає у тому, що кредитор списує певну частку державного боргу в обмін на зобов’язання країни-боржника інвестувати кошти у кліматичні проєкти, зокрема, в “зелену” енергетику.

Очевидно, що вигоду отримують обидві сторони. Адже, країна-боржник витрачає кошти на зелені інвестиції, що сприяє економічному зростанню. А кредитори своїми діями збільшують ймовірність виплати решти боргу.

Загалом існує дві моделі – базова і тристороння. Перша передбачає безпосередній діалог між країною та кредитором у питанні виплати боргу. Згідно з другою, у процес списання боргу залучають посередника у вигляді, переважно, неурядових організацій.

Зараз застосування концепції “боргу на клімат” підтримує ООН, тривають дискусії щодо цього питання в Світовому Банку та МВФ. Актуальною концепція є і для України.

За період повномасштабного вторгнення державний борг України зріс до майже 80% ВВП. Станом на квітень цього року він становив 124,2 млрд доларів. Поки ця цифра не є катастрофічною або некерованою. Але на нас чекає повоєнний період, коли необхідно буде вишуковувати інструменти, які б допомогли знизити боргове навантаження — реструктуризація, можливо, часткове списання тіла боргу або відсотків, інші комбіновані інструменти. Тому “борг на клімат” виглядає цілком дієвим та вигідним механізмом для нашої країни.

Наразі в Україні вже повним ходом іде обговорення стратегії розвитку “зеленої” енергетики і створення необхідних підприємств. Наприклад, заводи з виробництва біогазу та біометану, про які ми розповідали раніше, промислові сонячні електростанції, вітроелектростанції тощо.

Важливо, щоб про концепцію “борг на клімат” почали думати вже зараз і не в якомусь окремому відомстві чи профільній асоціації, а на рівні Кабінету Міністрів. Адже так ми зможемо вирішити одразу декілька питань: зменшити боргове навантаження перед міжнародною спільнотою, розв’язати питання в галузі екології та сприяти економічній стійкості України в майбутньому.

Злагоджена та виважена робота у напрацюванні стратегічних ініціатив – основа економічної стійкості України!